День боротьби з артеріальною гіпертонією

Точно вимірюйте свій кров’яний тиск, контролюйте його, живіть довше.

Артеріальна гіпертонія відноситься до найбільш поширених захворювань людини. За даними ВООЗ на кінець 2020 року на гіпертонію страждає 1,13 мільярда людей, але тільки 60% знають про свій діагноз і тільки кожен десятий отримує лікування. Підвищений артеріальний тиск або артеріальна гіпертонія - самий грізний фактор розвитку інфаркту міокарда та ішемічного інсульту.

Артеріальна гіпертонія  (АГ) – це хронічне захворювання, що супроводжується стійким підвищенням артеріального тиску вище допустимих меж. У 90-95% хворих спостерігається есенціальна (тобто первинна) артеріальна гіпертонія, це гіпертонія без встановленої причини. В 5-10% випадків підвищення артеріального тиску має встановлену причину (ураження нирок, ендокринні захворювання, патологія судин і вади серця) – це симптоматична (або вторинна) гіпертонія.

Виділяють такі рівні артеріального тиску (АТ):

• Оптимальний АТ <120/80 мм.рт.ст.
• Нормальний АТ <130 / 85 мм.рт.ст.
• Високий нормальний АТ – 130 – 139/85-89 мм.рт.ст.

Артеріальний тиск вище цих показників вже розцінюється як гіпертонія.

Фактори ризику артеріальної гіпертензії поділяють на 2 групи:                

• керовані (надлишкова маса тіла, споживання алкоголю, паління, низька фізична активність, підвищене споживання солі з їжею, підвищений рівень холестерину, стреси)
• і некеровані (вік старше 55 років, обтяжена спадковість). Різниця між зазначеними групами полягає в можливості усунення керованих чинників ризику.

У початкових стадіях клініка захворювання невиражена, хворий тривалий час може не знати про підвищення артеріального тиску. Однак уже в цей період можуть з’являтися скарги на:

• головний біль: найчастіше потиличної і скроневої локалізації; “важка голова” вранці або наприкінці робочого дня. Часто біль супроводжується запамороченням та шумом у вухах.
• болі в області серця;
• мелькання «мушок» і пелена перед очима;
• симптоми порушення функцій центральної нервової системи: швидка стомлюваність, зниженням працездатності та пам’яті, дратівливість та слабкість.

Вищевказані симптоми спостерігаються не у всіх хворих – багато хто не відчувають ніяких неприємних відчуттів. Скарги при гіпертонії виникають при ураженні так званих «органів-мішеней» – серця, мозку, нирок – тобто органів, найбільш чутливих до підйому артеріального тиску.

Для визначення наявності та ступеня гіпертонії застосовують вимірювання артеріального тиску протягом декількох днів в різний час доби – так званий профіль тиску. Найточніше він визначається за допомогою добового моніторингу тиску, як правило, з одночасною реєстрацією ЕКГ.

Неконтрольована гіпертонія може призвести до грізних ускладнень, таких як гіпертонічний криз, інфаркт міокарда та порушення мозкового кровообігу (геморагічний або ішемічний інсульти), хронічної ниркової недостатності.

Для зменшення ризику розвитку артеріальної гіпертонії, необхідно дотримуватися простих і ефективних заходів, спрямованих на зміну поведінки і способу життя:

• Зниження і нормалізація маси тіла.
• Щоденні динамічні аеробні фізичні навантаження протягом 30-60 хвилин (наприклад, прогулянки швидким кроком, плавання, катання на велосипеді тощо).
• Обмеження споживання кухонної солі (до 5 г на добу).
• Корекція харчування: доцільно включати в раціон продукти багаті кальцієм (молочні знежирені продукти), калієм, магнієм, харчовими волокнами (овочі, фрукти, зелень, хліб грубого помелу, висівки), знежирені або страви з низьким вмістом жиру; рибу (не менше 2 разів на тиждень). Обмежити вживання продуктів, що містять насичені жири, солодощі.
• Обмеження прийому алкоголю (<30 г на добу для чоловіків і 20 г для жінок в перерахунку на чистий алкоголь). Слід враховувати можливу небажану взаємодію алкоголю з антигіпертензивними лікарськими засобами.
• Припинення паління – один з найефективніших способів зниження загального ризику серцево-судинних захворювань.
• Медикаментозна терапія при гіпертонії призначається не тільки з метою нормалізації артеріального тиску, а й для мінімізації ураження органів-мішеней та профілактики ускладнень.

Наталя Вівчар, головний експерт з кардіології Управління охорони здоров’я Тернопільської ОДА, зав. кардіологічним відділенням КЗТОР «Тернопільська університетська лікарня»: 

«На сьогодні існує дві добре сформовані стратегії боротьби з підвищеним артеріальним тиском : впорядкування (модифікація) способу життя та медикаментозне лікування. Втручання у спосіб життя сприяють зниженню АТ і в деяких випадках кардіоваскулярного ризику, але більшість пацієнтів із артеріальною гіпертензією потребують також медикаментозного лікування. 

Медикаментозна терапія заснована на дуже ґрунтовних доказах, підкріплених величезною кількістю результатів рандомізованих контрольованих досліджень (РКД) у клінічній медицині. Метааналізи РКД за участю сотень тисяч пацієнтів показали, що зниження систолічного АТ (САТ) на 10 мм рт.ст. або діастолічного АТ (ДАТ) на 5 мм рт.ст. пов’язане зі зниженням усіх великих кардіоваскулярних подій приблизно на 20,0%, смертності від усіх причин – на 10-15%, інсульту – приблизно на 35%, коронарних подій – приблизно на 20%, серцевої недостатності – на 40%.»

Отже, профілактика, спрямована на зміну способу життя, є універсальною «вакциною» проти артеріальної гіпертонії, а застосування перелічених заходів сприяє зменшенню її нових випадків на 50%.

Кваліфіковані поради щодо способу життя, корекції ваги, фізичної активності може надати сімейний лікар.

Ми бажаємо Вам здоров’я!