Міжнародний день білої тростини

Міжнародний день білої тростини (англ. White Cane Safety Day) був затверджений 15 жовтня 1970 року з ініціативи Міжнародної федерації сліпих (International Federation of the Blind).

«Толерантність, Рівноправність, Інтеґрація» - головні слова Міжнародного дня білої тростини.

Для сліпих людей біла тростина є важливим інструментом, який дає можливість жити повноцінно та незалежно. Це дозволяє їм вільно та безпечно пересуватися з місця на місце - будь то на роботі, у школі чи навколо кварталів.

Як працює біла тростина

Люди позбавлені зору використовують свої органи чуття та дотику, щоб досліджувати та розуміти навколишній світ. Біла тростина, по суті, робить їх долоні та руки довшими, щоб вони могли оцінити ситуацію та рухатися швидко та впевнено. Біла тростина дозволяє сліпим уникати перешкод, знаходити сходинки і бордюри, знаходити і переступати через тріщини або нерівні місця на тротуарі, знаходити дверні отвори, сідати в машини та автобуси та багато іншого.

Історія Міжнародного дня білої тростини

Біла тростина, як символ незрячої людини, бере початок в 1921 році. У Брістолі (Великобританія) жив молодий професійний фотограф на ім’я Джеймс Біггс. Після аварії він втратив зір. Треба було починати нове життя, і він став вчитися самостійно ходити по місту за допомогою тростини. Але незабаром він зрозумів, що на його чорну тростину не реагують ні перехожі, ні водії. Тоді він пофарбував тростину в білий колір. І вона стала помітна. Це нововведення підхопили всі незрячі не тільки Англії, але і всієї Європи, Америки, та ін.

За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я, у світі налічується майже понад 285 мільйонів людей із порушенням зору, з них 45 мільйонів повністю незрячі. Приблизно 90% людей, які страждають від порушень зору, мешкають в країнах що розвиваються.

В Україні точної офіційної статистики щодо кількості людей з порушеннями зору немає, за неофіційними даними, – це приблизно 100 тисяч людей, з них понад 10 тисяч – діти.

Основні патогенні чинники, що ведуть до порушення зору

• генетичні – в 75% зорових порушень: місцеві і загальні інфекції, нейроінфекції, порушення обміну речовин, спадкові захворювання (катаракта, природжена глаукома, атрофія зорового нерва, короткозорість),
• травми й аномалії розвитку очного яблука,
• зовнішні і внутрішні негативні дії, що мали місце в період вагітності,
• захворювання периферичних відділів ока – рогівки, кришталика.

Текст підготувала

зав. інформаційно-комунікаційним відділом 

Тернопільського обласного

центру громадського здоров'я

Харченко Наталія