logo
XS
SM
MD
LG
(0352) 23-63-82
м. Тернопіль, вул. Клінічна, 1

Обережно, борщівник!!!

На території України поширені два отруйні види цієї рослини: борщівник Сосновського і борщівник Мантегацці, обидва походять з Кавказу. Борщівник Сосновського з'явився в Україні в 1949 році, його завезли з Кабардино-Балкарії (північний Кавказ) і спочатку висіяли в ботсаду ім. Гришка, що в центрі Києва. Згодом його стали культивувати на різних сільськогосподарських станціях, зокрема в 60-х роках на Закарпатті. Це була велика програма з підвищення врожайності, за якою борщівник використовувався як зелене добриво. Наприкінці ж 70-х років радянські вчені знайшли борщівнику іще одне застосування - як добавку до корму худоби, і знову почалося його активне вирощування у західних регіонах. Але буквально за кілька років там помітили, що корови його не дуже полюбляють, а в їхньому молоці з'явився гіркий присмак, тому з часом його перестали використовувати з такою метою.
Інший вид, борщівник Мантегацці, був завезений в Україну у 1927 році, а саме – в Осьмолодське лісництво, що на Івано-Франківщині, але в якості декоративної рослини. Та згодом обидва види знайшли у здичавілому стані: Сосновського – у 80-х роках, Мантегацці – у 60-х роках. Поки існували колгоспи і радгоспи, доти поширення цих рослин контролювалося, та з їхнім занепадом рослина стала поширюватися Україною швидкими темпами.
Борщівник вважається агресивною рослиною, або ж, як кажуть науковці, інвазійною, тобто становить загрозу для флори і фауни. Він формує колонії, які займають десятки квадратних метрів, дуже швидко росте, має тривалий період цвітіння і велику кількість насіння. Крім того борщівник може самозапилюватися і дуже схильний до гібридизації. Усі ці властивості дозволяють йому дуже активно поширюватися територією. Позбутися цієї агресивної рослини не просто, але можна, якщо поставити це за мету. Ефективною боротьбою з борщівником буде як мінімум 3-4 роки його скошування ще до утворення насіння, а також видалення кореневища. У місцях масового поширення рослин – ще й зорювання. Щоправда в ґрунті залишається багато насіння, яке до десяти років може зберігати здатність до проростання, тож треба пильно слідкувати за ділянками, де він зростав.
Борщівник Сосновського росте обабіч річок, доріг, лісів, а тепер поступово перебирається і на поля, дачні ділянки. Рослина має високе стебло і велике листя. Може виростати до трьох метрів. Квіти білого або рожевого кольору, суцвіття у формі парасольки. Листя і плоди борщівника багаті ефірними маслами. Прозорий водянистий сік рослини багатий на фотоактивні сполуки, що під дією ультрафіолетового (зокрема, сонячного) випромінювання надають йому токсичних властивостей. Навіть одноразове торкання до борщівника призводить до опіків 1-3 ступенів. Для цього достатньо нетривалого і несильного опромінення сонцем ділянки шкіри, забрудненої соком рослини. Час прояву опіку – від кількох годин до кількох діб. Особлива небезпека полягає в тому, що дотик до рослини перший час не дає жодних неприємних відчуттів, і ви можете просто не звернути на це уваги.
Борщівник також є контактним та дихальним алергеном і має сильний запах, який відчувається вже в трьох - п’яти метрах від рослини.
При сильних опіках піднімається температура, починається лихоманка, з’являються виразки. Після лікування на їх місці залишаються темні плями. Можливі й смертельні випадки після контакту з борщівником. Особливо, якщо вражаються рот чи горло.
Перша допомога при опіку борщівником:
• захистити ділянки дотику шкіри з рослиною від сонячних променів мінімум на дві доби;
• промити уражені місця великою кількістю води з густою мильною піною;
• обробити спиртом або слабким розчином марганцівки (знежирює шкіру, чим послаблює ураження);
• обробити шкіру «Пантенолом» або іншим засобом від опіків;
• невеликі пухирі краще не чіпати. Якщо вони продовжать збільшуватись – потрібно звернутись до лікаря, щоб він розітнув їх у стерильних умовах;
У жодному випадку не розтирайте уражене місце. Так ви можете рознести подразнюючу речовину буквально по всьому тілу. Особливо важливо не доторкатися до обличчя та очей.
У пральній машині, при помірній температурі необхідно випрати одяг, в якому гуляли по чагарниках борщівнику. Це убереже від поширення висипу по всьому тілу. Також необхідно ополоснути водою взуття.
Запам’ятайте!
Збираючись на прогулянку в ліс або поле, де можуть рости отруйні рослини, надягайте штани й сорочку з довгими рукавами. Не робіть фотосесій на фоні борщівника. Знайдіть в інтернеті і роздивіться, як виглядають борщівник чи інші ядовиті рослини. До всіх цих рослин можлива підвищена чутливість. Щоб запобігти лиху, будьте обачними. Пильнуйте своїх дітей на прогулянках і бережіть себе .
 

 

 

 

Текст підготувала

лікарка-методистка 

Тернопільського обласного

центру громадського здоров'я

Зот Галина